Методика розвитку у дошкільнят вміння класифікувати предмети за властивостями.

Одна з основних цілей програми "Дитинство" - розвиток творчих здібностей дитини. Освоєння дітьми навколишнього світу починається з пізнання властивостей і відносин (ознак) предметів. Освоєність таких властивостей і відносин об'єктів, як колір, форма, величина, просторове розташування та ін. дає можливість дошкільнятам вільно орієнтуватися в різних видах діяльності - ігрової, конструктивної, образотворчої, навчальної.

Властивість - це сторона предмета, яка вказує на відмінність чи схожість з іншими предметами.

Пізнання властивостей предметів здійснюється в процесі розвитку у дитини уявлень про еталони (при активній участі зорово-дотикового, рухового обстеження) та практичних дій з предметами.

На основі об'єднання предметів за яким-небудь властивості (властивостям) створюється безліч. В основі безлічі лежить певна спільність двох або більше предметів, між якими встановлюються відносини. Встановлення відносин відбувається шляхом виконання логічних операцій порівняння, класифікації, сериации та ін.

На початковому етапі освоєння дошкільниками властивостей предметів відбувається через чуттєве пізнання. Для освоєння операцій класифікації та сериации необхідно розвиток абстрактного мислення. Сполучною ланкою тут виступає операція порівняння.Порівняння - один з основних логічних прийомів пізнання зовнішнього світу, пізнання будь-якого предмету. Порівняння дає можливість виявити суттєві і несуттєві властивості, виділити схожість і відмінність.

Психологами встановлено, що оволодіння логічними операціями займає істотне місце в загальному розвитку мислення дитини. Так Ж. Піаже вважав рівень сформованості операцій класифікації та сериации центральним показником рівня інтелектуального розвитку дитини.

Оволодіння класифікацією сприяє розумінню дитиною того, що лежить в основі подібності та відмінності предметів, розвитку вміння виділяти загальне значима властивість.

Опановуючи операцією сериации, дитина вчиться виявляти і впорядковувати відмінності в одному властивості.

Перший етап - розвиток удосконалення вміння класифікувати предмети на "абстрактному" дидактичному матеріалі. Дітям пропонуються ігри на класифікацію предметів за заданими властивостями: кольором, формою, розміром: "Заповни акваріуми", "Садівники", "Метелики" і т. д. В якості матеріалу використовуються блоки Дьєнеша. За типом ігор з одним, двома, трьома обручами дітям пропонується розселити рибок в акваріуми, посадити квіти на клумби і т. д. Наприклад, на одній клумбі посадити всі жовті квіти, на інший - все не товсті, на третій - всі маленькі. Або на першу галявинку повинні злітатися всі сині метелики, па другу - всі трикутні. Не сині і не трикутні метелики будуть між галявинами, а не на галявинах.

По мірі освоєння дітьми вміння класифікувати за заданим властивостям їм пропонують більш складні варіанти гри - класифікацію предметів за самостійно виділеними властивостями: "Хто в будиночку живе?", "Знайди сусідів", "Вулиці міста" і т. д. В таких іграх діти самі визначають підставу для класифікації та властивості, за якими об'єднують предмети в ті чи інші блоки. Наприклад, "Я збудую місто, в якому на одній вулиці будуть стояти всі великі будинки, на іншій - всі некрасиві, а на третій все чотирикутні".

Ускладнення ігор полягає в переході від класифікації за двома властивостями до класифікації за трьома властивостями, до виділення закономірностей створення угруповань. Наприклад, у грі "Заповни акваріуми" дається завдання запустити в кожен з двох (трьох) акваріумів "рибок" з заданими властивостями. Потім пропонується визначити, які "рибки" потраплять в сполучені акваріуми. Якщо дитина помиляється - "рибка попливе" з акваріума.

На цьому етапі використовуються ігри, в яких блоки із заданими властивостями дитина відбирає на дотик, а потім візуально перевіряє правильність виконання завдання, наприклад, у грі "Чудесний мішечок" дітям пропонується мішечок з набором блоків і два кошики. Дається завдання типу "Знайди і поклади в одну корзинку всі великі фігури в іншу все трикутні". Дитина вибирає фігури, що володіють заданими властивостями величини і форми, на дотик, потім візуально перевіряє правильність виконання завдання. Необхідно заохочувати докладний словесний опис дітьми предметів, уміння виділяти і класифікувати властивості візуально і на дотик.

В результаті першого етапу у дітей розвивається вміння класифікувати абстрактний матеріал за різними властивостями візуально і за допомогою дотику. Вміння коментувати свої дії.

Другий етап - удосконалення вміння класифікувати предмети на "життєвий" дидактичному матеріалі.

Система проведення ігор, їх ускладнення - ті ж, що і на першому етапі, проте на другому етапі діти класифікують "життєвий" матеріал (рибок, метеликів, квіти, будинки, машинки тощо). Наприклад, у грі "Садівники" матеріал містить набір кольорів, які відрізняються забарвленням (синя, жовта, червона), формою пелюсток (кругла, квадратна, трикутна, прямокутна), розміром (великий, маленький), наявністю серединки (є, немає). Всі варіанти поєднання цих властивостей визначають кількість даного матеріалу - усього в наборі має бути 48 квіток, кожна з яких чимось відрізняється від інших.

Завдання: посадити квіти на клумби у відповідності з заданими властивостями; визначити які квіти будуть рости на пересічних клумбах і висадити їх.

В результаті другого етапу у дітей розвивається вміння класифікувати за заданими властивостями (одного, двох, трьох) на "життєвому матеріалі і відображати свої дії в мові.

Третій етап - розвиток у дітей умінь добирати і виготовляти дидактичний матеріал, що підлягає класифікації. На цьому етапі пропонується придумувати зміст дидактичного матеріалу і самостійно підбирати підстави для класифікації.