"Дитяча сором'язливість".

Консультація для батьків

Сором'язливість - це особливість, характерна для дуже багатьох людей, як дітей, так і дорослих. Напевно, цю межу можна назвати найбільш поширеною причиною виникнення комунікативних труднощів. Сором'язливість може бути душевним недугою. Як правило, сором'язливість, як характеристика поведінки, починає формуватися в дошкільному віці. З плином часу її прояви стають більш стійкими і поширюються на всю комунікативну сферу людини.

Бути сором'язливим - значить боятися спілкування. Сором'язливий дитина сприймає оточуючих людей (особливо незнайомих) як несуть певну загрозу.

На сьогоднішній день у психології поширена точка зору, що сором'язливість формується в результаті негативних переживань, які виникають у дитини в процесі спілкування і поступово закріплюються у свідомості.

Сором'язливість може бути як виборчої, так і поширюватися на все соціальне оточення малюка. Її виникнення може бути пов'язано з заниженою самооцінкою дитини. Вважаючи себе гірше, слабкіше, більш неприємним, ніж інші, дитина починає уникати контактів з оточуючими, підсвідомо не бажаючи травмувати і без того ущемлене самолюбство.

Допомогти дитині подолати сором'язливість, сформувати у нього бажання спілкуватися - завдання цілком здійсненне, однак вирішувати її необхідно всім дорослим, які взаємодіють із сором'язливою дитиною, - батькам, вихователям, психологам. Чим раніше ми почнемо долати сором'язливість, тим краще. З віком у дитини формується стереотип сором'язливого поведінки, воно закріплюється і важко коригується. Дитина починає усвідомлювати своє "нестачу", і це дуже ускладнює роботу з ним, оскільки дошкільник мимоволі фіксує увагу на свою сором'язливість і особливості свого характеру.

Кілька порад батькам, діти яких соромливі.

· Розширюйте коло спілкування своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів дитину, беріть малюка в гості до знайомих, розширюйте маршрут прогулянок, вчіть дитину спокійно ставитися до нових, незнайомих місцях.

· Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути повністю оберігати його. Дайте маляті можливість проявити самостійність і активність, дайте їй певну міру свободи дій. Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі і своїх силах.

· Залучайте дитину до виконання різноманітних доручень, пов'язаних зі спілкуванням. Заохочуйте контакти сором'язливого дитини з "чужими дорослими": попросіть його купити хліба або запитати в бібліотеці книгу. При цьому намагайтеся знаходитися поряд з малюком, щоб він відчував себе впевнено і спокійно.

· Підтримуйте дитини, підкреслюйте успіхи в справах, а також розповідайте дитині про те, як багато нового і цікавого можна дізнатися, спілкуючись і граючи з іншими дітьми і дорослими.