Танець – це «німа розмова». Саме в танці людина має змогу в радісних, легких, красивих рухах передавати свої переживання і почуття.

         Танцювальне мистецтво особливо близьке дітям, оскільки вони вже в ранньому віці відчувають потребу в русі. Весела музика, вдало підібрані рухи танцю, невимушене його виконання приносять дітям радість, піднімають настрій, підвищують життєвий тонус. 

    Хореографічна робота в системі дошкільної освіти буде ефективною за таких умов: використання педагогічного потенціалу хореографії з урахуванням її виховних та розвиваючих можливостей; реалізація особистісно-орієнтованого підходу до дітей у процесі танцювальної діяльності; застосування демократичного стилю спілкування педагога з дітьми, що грунтується на принципах взаємодії та співтворчості; мотивація діяльності дітей; застосування сукупності рухів народного, класичного, сучасного та елементарного бального танцю; добір системи методів і прийомів залежно від етапів формування хореографічної навички; використання доступного і цікавого танцювального репертуару; застосування різних типів хореографічних занять. 

    Метою хореографічного навчання є сприяння естетичному і фізичному вихованню дитини, її всебічному і гармонійному розвитку як особистості

   Під час такого навчання розв’язуються наступні завдання:

1) розвиток та укріплення фізично кістково-м’язового апарату дітей;

2) виявлення та усунення фізичних недоліків у розвитку дитини, сприяння її правильному загальному фізичному розвитку;

3) отримання дітьми початкової хореографічної підготовки;

4) розвиток почуття ритму, координації рухів;

5) ознайомлення дітей з засобами музичної виразності, прищеплення основних навичок в умінні слухати музику, сприймати та передавати в русі її ритм, динаміку, її образний зміст;

6) розвиток творчих здібностей дитини;

7) підготовка до подальшого освоєння мистецтва танцю;

8) задоволення потреби в руховій активності дитини.

   Отже, систематичні заняття танцями дуже корисні для фізичного розвитку: поліпшується постава, усувається ряд фізичних недоліків, зміцнюються м'язи, стають рухливими суглоби, удосконалюються рухи. Поступово діти починають легше і граціозніше рухатися, стають розкутими, здобувають виразність рухів.

   Поряд з тим заняття з хореографії дають можливість проводити з дітьми велику виховну роботу, використовуючи специфічні засоби танцювального мистецтва.

   Під час занять у танцювальних студіях формується художній смак, підвищується культура поведінки дітей, їх творча активність. У процесі занять діти привчаються до охайності, обов”язкової дисципліни під час занять, репетицій, виступів. Регулярні заняття привчають до правильного розподілу свого робочого і вільного часу.

 

 

   Навчання танцям розширює кругозір. Діти знайомляться з різними видами танців, починають розрізняти їхні особливості; з особливим інтересом та захопленням ставляться також до сценічного мистецтва і охоче відвідують хореографічні  концерти і вистави.


Поради батькам:

1.НЕ ОБМЕЖУЙТЕ розвиток дитини надто ранньою хореографічною спеціалізацією. Коли дитині 3-5 років, ви не можете передбачити, чи схоче вона стати артистом балету.

2.НЕ ОЧІЙКУЙТЕ від занять хореографією швидкого зовнішнього результату. Правильно оцінюйте психофізіологічні можливості дитини. Наслідком занять має бути поступовий розвиток її здібностей.

3.НЕ СМИКАЙТЕ дитину під час занять, якщо вам здається, що вона порушує дисципліну або неточно повторює рухи за педагогом. Поважайте її творчість, не руйнуйте радісну, безпечну атмосферу заняття.

 

4.НЕ ВВАЖАЙТЕ свого малюка «жахливою дитиною». Ваша донька або син – це маленьке диво.